Гігієнічні аспекти утилізації відходів

ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ

ВІНІЛОВИХ ШПАЛЕР

Л.І. Повякель, Р.Ю. Сова, В.Є. Кривенчук

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, м. Київ, Україна

У процесі виробництва вінілових шпалер утворюється значна кількість відходів у вигляді конденсату, який при охолодженні представляє в’язку сиропоподібну рідину жовто-бурого кольору. Значне накопичення таких відходів та відсутність полігонів для іх зберігання може сприяти забрудненню навколишнього середовища та негативному впливу на здоров\’я працюючих. Тому вирішення питання відносно повторного використання (утилізації) цього конденсату є важливим і актуальним.

Технологічний процес виробництва вінілових шпалер передбачає використання наступних розчинників і пластифікаторів: спирт етиловий, полівінілхлорид, 2-пропанол, ізоаліфатичний вуглеводень, ізопарафін (ізомер парафіну), ді-(2-етилгексил)фталат, діоктилфталат, азодікарбонамід.

Тому накопичення та використання відходів вінілових шпалер може супроводжуватися виділенням у навколишнє середовище сукупності шкідливих хімічних речовин, які представляють собою суміші мономерів, розчинників, пластифікаторів та інших токсичних речовин. З метою вирішення можливості утилізації конденсату та безпечності при використанні для здоров’я людини та навколишнього середовища нами були проведені дослідження складу конденсату.

Для цього використовувався газовий хроматограф GC 3400 фірми Варіант в комбінації з мас-спектрометром ІТД 800 фірми Фініган і персональним комп’ютером ІВМ РС АТ.

Для комп’ютерної хромато-мас-спектрометричної ідентифікації використовувалась бібліотека спектрів Національного бюро стандартів США, яка містить більш 42 тис. мас-спектрів різних речовин.

Умови хроматографування: колонка кварцева капілярна 30м·0,33мм, привита фаза - OV-1701, 0,25 мкм, потік гелію в колонці - 50 см/сек, температура колонки: - початкова 50° С (1 хв), програмування 15 град/хв), кінцева 275° С (10 хв). Чутливість методу - 50 пкг в аналізуємій пробі.

Приготування та відбір проби: Аналізуєму рідину (3 мл) поміщали в герметичну скляну ємність (30 мл), нагрівали при 150° С на протязі 20 хв.

У хроматограф вводили 1 мл повітря із ємності.

В пробах повітря виявлені наступні речовини: спирти (етанол, пентанол), аліфатичні вуглеводи, ефіри (карбонової кислоти, фталевої кислоти).

Враховуючи, що в паро-газовій фазі містяться спирти і аліфатичні вуглеводи, вирішили відділити їх від конденсату і розділити на фракції шляхом перегонки при атмосферному тиску. Для цього 100 г конденсату в приборі для перегонки нагрівали на пісчаній бані до 300° С. При цьому конденсат став темно-бурого кольору.

При нагріванні парів утворюється дуже мало, вони конденсуються на термометрі і стінках прибору, але не досягають холодильника, відігнати з конденсату легко киплячі фракції не вдається. Враховуючи результати дослідження, зроблено висновок, що спирти і вуглеводи складають в конденсаті лише невеликий домішок, а основним компонентом є висококипляча речовина. Зроблено припущення, що цією речовиною може бути діоктилфталат і ді-(2-етилгексил) фталат.

При визначенні питомої ваги і показника заломлення конденсату, діоктилфталату (реактив кваліфікації "Ч") одержані наступні дані:

– конденсат d18 0,980 г/см3, n25D 1,4866;

– діоктилфталат d20 0,968 г/см3, n20D 1,4835, що погоджується з даними літератури по цих параметрах для ді- (2-етилгексил)фталату - d20 0,986г/см3, n25D 1,484.

Таким чином, досліджуваний конденсат по показнику заломлення і по питомій вазі дуже близький до діоктилфталату і ді-(2-етилгексил) фталату. На основі цього можна зробити висновок, що основну частину конденсату складають компоненти, які використовувались в технологічному процесі - пластифікатори діоктифталат і ді-(2-етилгексил) фталат, сполуки полівінілхлориду відсутні.

Найбільш доцільним бачиться повторне використання конденсату в якості пластифікатора при умові розробки технології очистки його від домішок спиртів і вуглеводів, а також термічно нестійких речовин.

У разі неможливості такого процесу очистки, доцільно використання конденсату в якості палива як замінника мазуту чи солярки, або в суміші з цим паливом.

Література

1. . Вредные вещества в промышленности. справочник / Под ред. Н.В.Лазарева. -Л.-1977.- т.2.- С.194-199.

2. Боков А.Н., Турбин Е.В. Полимерные материалы // Большая медицинская энциклопедия.-М.-1983.-Т.20.- С.161-164.

Источник: www.ecologylife.ru

Другие новости

10.04.2001	Нам вирішувати
10.04.2001	Особливості проблеми тпв в закарпатській області та можливі шляхи їх розв’язання
10.04.2001	Биологически активные пищевые добавки
10.04.2001	Пути повышения эффективности работы сооружений для утилизации осадков
10.04.2001	Комплексная утилизация заскладированных отходов чёрной металлургии
10.04.2001	Термическое обезвреживание пестицидов
10.04.2001	Возможность использования золошлаковых отходов тэс в качестве сырья
10.04.2001	В.п. єсип інститут хімічної технології
10.04.2001	Эколого-гигиенические требования
10.04.2001	Очищення стічних вод від іонів заліза та цинку